Південно-німецький салат з картоплі

Рецепт класичного німецького салату з картоплі. Варіант, розповсюджений на півдні (без майонезу і огірків).
Привіт! Ну, що цього року Октоберфест святкуємо вдома? Я сьогодні з німецькою класикою. Це — майже, як наш борщ. Ну, і такого прохолодного дня як сьогодні, та й під м’ясо він ідеально підійде.

Але спочатку трохи кулінарної лірики. Салат з картоплі (нім. Kartoffelsalat) — перша страва, яка з’являється на столі 70 відсотків громадян у святвечір. Він настільки ж традиційний, як і радянський «Олів’є». Не подумайте, що його їдять лише зимою, він — всесезонна страва. От тільки один інгредієнт вносить розлад в лави кулінарів: глибока майонезна траншея розділяє німецький південь і північ.


Тут, як і з борщем, кожен регіон, кожна родина має власний рецепт. Важливо все. Починаючи з того, який сорт картоплі вибрати (а це вирішальний фактор) і закінчуючи — з чим його подати: ковбасками, фрикадельками, шніцелем, оселедцем, шинкою, чи як в Чехії з коропом.


Але ніколи, ніколи, ніколи на півдні в нього не покладуть майонез чи огірок. Швоби (діал. назва жителів землі Баден-Вюртемберг) міцно тримаються за традиційну заправку: олія-оцет-бульйон.


Зізнаюсь чесно, я люблю швабський (читай південно-німецький) картопляний салат. Коли я описувала мамі примітивну процедуру його приготування, вона подивилася на мене з явною недовірою і абсолютно серйозно спитала: «І що, вони таке й справді їдять?».


Хм, не тільки їдять, але й люблять настільки, що мають приказку: «День без картопляного салату – втрачений день». Звучить просто, але як кажуть німці: «Салат з картоплі може кожен, але не обов'язково добрий».

Як я вже говорила, питання вибору картоплі має вирішальне значення, воно настільки ж важливе, як і за яку партію голосувати на виборах.


Головне – картопля не повинна розварюватися в жмул. В Німеччині є навіть спеціальні сорти і маркування «Festkochend» (не розварюється) і «Vorwiegend festkochend» (головним чином не розварюється). Наступне за важливістю — 5% оцет яблучний або бальзамічний. Ну, й бульйон.

Справжня німецька господиня старих часів обов'язково щонеділі тушила шматок м’яса, як правило яловичини. Саме цим бульйоном і заливається класичний салат, але у мене курячий, а частіше за все — бульйонний кубик.


ІНГРЕДІЄНТИ


  • 800г картоплі (такої, що не розварюється)
  • 2 маленьких цибулини «Шалот» («Семилітка»)
  • 150мл бульйону або гарячої води
  • ½ бульйонного кубика або 2ч.л. порошку
  • 1,5 ч.л. зернової гірчиці
  • 30мл соняшникової або рапсової олії
  • 3 ст.л. яблучного або світлого бальзамічного оцту (5%)
  • сіль, перець

Підготовка: 20хв

Приготування : 30хв


ПРИГОТУВАННЯ:

  1. Вимити картоплю і зварити її «в жупані» майже до готовності (вона не повинна розваритися).

  2. Ще гарячою почистити від шкірки (щоб не пекло в руки, її можна настромити на виделку).

  3. Посікти дрібно цибулю. Скласти у велику миску чи ринку, полити 1-2 ст.л. оцту.

  4. Розрізати кожну картоплину навпіл, нарізати тонкими скибочками і скласти в миску до цибулі.

  5. Окремо змішати бульйон (воду з бульйонним кубиком), зернову гірчицю і решту оцту.

  6. Невеликими порціями влити половину заправки,  обережно перемішати і залишити на декілька хвилин. Якщо картопля увібрала весь соус — додати ще трохи. Залишити на 1 годину.

  7. Посолити, поперчити, додати олію і обережно перемішати.

Тут знову трохи лірики. На жаль, я не можу сказати скільки рідини треба додати в кінці. Різні сорти картоплі вбирають соус по-різному. Шваби вважають, що картопляний салат повинен бути «блискучим і слизьким» (соковитим, а не сухим). Тобто, навіть після того, як картопля увібрала більшу частину заправки, якась частина її повинна ще залишатися (як і в «Олів’є»). 


  1. На цьому етапі потрібно покуштувати салат і за необхідності додати ще трохи бульйону чи присмачити.

Подавати холодним до м’яса як гарнір або їсти просто так із солоним огірком і шматком свіжого хліба.


P.S.

  Готовий салат зберігати в холодному місці, але не в холодильнику (інакше страва набуде неприємного цибульного посмаку).  


0 comments:

Дописати коментар