Вафлі сердечком базовий рецепт

Ну, насправді сердечком у них тільки форма. Мені здається у моєї мами було щось інше. Mенше з тим, пропоную простий, універсальний рецепт для електричної чи може старої «аналогової» вафельниці, яка розігрівається на газу.

Чому універсальний? Бо якщо замінити частину борошна на горіхи або крохмаль — можна зробити їх сухішими і хрумкішими. Якщо до цукру додати декілька ложок меду — вони стануть медовими, а якщо збільшити кількість яєць і жиру та звести до мінімуму рідину — отримаєте вафлі на пісочному тісті.

Для мене вафлі — свого роду паличка-виручалочка коли треба організувати щось до кави-чаю з мінімумом витрат часу, продуктів і сил.  

Вся краса і простота рецепту вафель-сердечок полягає в тому, що тісто робиться за ті самі 5 хвилин поки електровафельниця набуде робочої температури. Для своїх вафель я використовувала маргарин та молоко і зменшила кількість цукру до 50г.

ІНГРЕДІЄНТИ

На 12шт

• 250г борошна
• 200-250 мл молока або води
• 150г масла або маргарину
• 75г цукру
• 2 яйця
• терта цедра ½ лимону
• ½ ч.л. порошку для випічки
• дрібка солі

Підготовка: 5хв

Приготування: 15-20хв

Додатково: міксер або вінчик для збивання, вафельниця

Приготування:

1. Відміряти і відважити всі інгредієнти. Включити електричну вафельницю на розігрів.


2. Змішати борошно з порошком для випічки, сіллю, цедрою лимона.


3. Збити маргарин з цукром до утворення однорідної пишної маси, додати по одному яйця і продовжити збивати до побіління.


4. Додати яєчно-жирову масу до борошна і, вливаючи невеликими порціями молоко (воду краще за все мінеральну, газовану), розмішати до утворення однорідного тіста. Консистенція повинна нагадувати тісто на товсті млинці-панкейки).


5. За допомогою черпака вилити порцію тіста в центр форми і випікати до готовності.


6. Ще гарячі вафлі посипати цукром або цукровою пудрою.

Трохи лірики з історії вафель.

Ніколи б не подумала, що це, можливо, один з найдавнішіх видів випічки. Найстаріші вафельниці датують десь дев’ятим сторіччям, і де ви думаєте їх знаходять? Правильно, на території сучасних Бельгії та Франції. Тоді, скоріше за все, їх використовували для виробництва церковних облаток. Хоча, пишуть, що в Норвегії теж знаходять пласкі з’єднані пластини і вони на 2 сторіччя старші.

Десь у 13-му, Карл, коли в нас був перший король, а монголи дійшли Дамаска, вафлі почали свій похід Європою.

Спочатку Голандія і Північна Німеччина випікають їх на свята та до нового року, а потім (років через 200) вони поширюються у всій Центральній Європі. Тодішні вафельниці — вироблялися індивідуально і кожна з них має свій особливий малюнок, іноді навіть родинний герб, а до всього довгі ручки, адже тоді їх доводилося тримати над відкритим вогнем.

Більше того, «церковні» вафлі, містили цитати з біблії, а ті що пекли до нового року — побажання удачі і щастя.

Перші вафельниці, як і та, що десь лежить у моєї мами, були круглими, а з 15 сторіччя французи починають їх робити квадратними. Сьогодні вони відомі нам як брюссельські або бельгійські. Ці вафлі товщі, м’якші ніж ті що випікаються в круглій формі чи як мої — сердечками.

А ви теж не знали, що 25 березня Швеція святкує день вафель?